С именем Валентина Бернадского связано развитие сюжетно-тематического направления в украинской живописи. Цветом, пластикой, передачей движений мастер ярко передаёт образы и постоянно стремится к живописной выразительности.
Среди главных работ художника можно выделить такие, как «Портрет художника Крошицкого», «Колхозный сторож», «На винограднике», «Девочка в шубке», «Победители Врангеля». Сам Бернадский говорил о том, что он любит светлую пленэрную живопись.
Если говорить о жанре натюрморта, который занимает значительное место в творчестве художника, то его увлекают колористика, техника. В этом направлении он имеет значительные инновационные достижения, прежде всего в образной структуре. Индивидуальность не только «стиля Бернадского», но и мировоззренческие мотивы в изобразительном искусстве — они определяют художника в контексте определённого времени и пространства.
З ім'ям Валентина Бернадського пов'язаний розвиток сюжетно-тематичного спрямування в українському живописі. Кольором, пластикою, передачею рухів майстер яскраво передає образи і постійно прагне до мальовничої виразності.
Серед головних робіт художника можна виділити такі, як «Портрет художника Крошицького», «Колгоспний сторож», «На винограднику», «Дівчинка в шубці», «Переможці Врангеля». Сам Бернадський говорив про те, що він любить світло пленерного живопису.
Якщо говорити про жанр натюрморту, який займає значне місце в творчості художника, то його захоплюють колористика, техніка. У цьому напрямку він має значні інноваційні досягнення, перш за все в образній структурі. Індивідуальність не тільки «стилю Бернадського», а й світоглядні мотиви в образотворчому мистецтві - вони визначають художника в контексті певного часу і простору.
Development of the narrative direction in the Ukrainian painting is associated with the name of Valentyn Bernadsky. With color, plasticity, reflection of movements, the artist vividly depicts images and constantly strives for visual expressiveness.
The main artist works include ‘Portrait of the Artist Kroshitsky’, ‘Collective Farm Watchman’, ‘In the Vineyard’, ‘Girl in a Fur Coat’, ‘Winners of Wrangel’. Bernadsky said that he loved light plein-air painting.
In terms of the still life genre occupying a significant place in the artist's work, we may say he had a passion for color and technique. He had significant innovative achievements in this area, primarily in the figurative structure. Besides the individuality of ‘Bernadsky style’, the worldview motives in the visual arts define the artist in the meaning of a certain time and space.
Живопись.
Живопис.
Painting.
Родился 13 января 1917 года в селе Озеряны (ныне Бобровицкого района Черниговской области Украины).
В 1937 году поступил в Ленинградское художественное училище, но в 1940 году был исключён как сын врага народа.
В 1940 году Валентин Бернадский поступил в Ленинградский институт живописи, скульптуры и архитектуры, в мастерскую Бориса Иогансона. После первого курса был награждён Сталинской стипендией. В 1942 году с другими студентами Академии художеств был эвакуирован в Самарканд.
В Самарканде был призван в армию. Окончил военное училище связи и до 1945 года сражался на фронте. После демобилизации продолжил обучение.
В 1950 году окончил Ленинградский институт живописи, скульптуры и архитектуры и был направлен преподавать в Крымское художественное училище им. Н. С. Самокиша, где работал в 1950—1952 годах.
С 1958 года — член Союза художников Украины.
В 1970—1980 годах — председатель Крымской организации Союза художников СССР.
В 2003 году провёл персональную выставку в Третьяковской галерее.
Жил и работал в Симферополе. Умер в сентябре 2011 года.
Награды и звания:
Орден «За заслуги» III степени (20 августа 2007 года) — за значительный личный вклад в социально-экономическое, культурное развитие Украинского государства, весомые трудовые достижения и по случаю 16-й годовщины независимости Украины.
Орден Отечественной войны II степени.
Орден «Знак Почёта».
Народный художник Украинской ССР (1989).
Заслуженный художник Украинской ССР (1976).
Народный художник Российской Федерации (27 января 2003 года) — за большой вклад в развитие искусства и укрепление российско-украинских культурных связей.
Государственная премия Автономной Республики Крым.
Золотая медаль «За вклад в мировую культуру» Международного фонда «Культурное достояние» (2010).
Знак отличия Автономной Республики Крым «За верность долгу» (2011).
Народився 13 січня 1917 року в селі Озеряни (нині Бобровицького району Чернігівської області України).
У 1937 році вступив до Ленінградського художнього училища, але в 1940 році був виключений як син ворога народу.
У 1940 році Валентин Бернадський вступив до Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури, в майстерню Бориса Иогансона. Після першого курсу був нагороджений Сталінською стипендією. У 1942 році з іншими студентами Академії мистецтв був евакуйований в Самарканд.
У Самарканді був покликаний в армію. Закінчив військове училище зв'язку і до 1945 року бився на фронті. Після демобілізації продовжив навчання.
У 1950 році закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури і був направлений викладати в Кримське художнє училище ім. Н. С. Самокиша, де працював в 1950-1952 роках.
З 1958 року - член Спілки художників України.
У 1970-1980 роках - голова Кримської організації Спілки художників СРСР.
Жив і працював в Сімферополі. Помер у вересні 2011 року.
Нагороди та звання:
Орден «За заслуги» III ступеня (20 серпня 2007 року) - за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України.
Орден Вітчизняної війни II ступеня.
Орден «Знак Пошани».
Народний художник Української РСР (1989).
Заслужений художник Української РСР (1976).
Народний художник Російської Федерації (27 січня 2003) - за великий внесок у розвиток мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв'язків.
Державна премія Автономної Республіки Крим.
Золота медаль «За внесок в світову культуру» Міжнародного фонду «Культурне надбання» (2010).
Відзнака Автономної Республіки Крим «За вірність обов'язку» (2011).
Valentyn Bernadsky was born on 13 January 1917 in the village of Ozeriany (now Bobrovytsky district, Chernihiv region, Ukraine).
In 1937, he entered the Leningrad Art School, but in 1940 he was expelled as a son of a public enemy.
In 1940, Valentyn Bernadsky entered the Leningrad Institute for Painting, Sculpture and Architecture and attended Borys Iohanson’s studio. After the first year he was awarded Stalin scholarship. In 1942, he and other students of the Academy of Arts were evacuated to Samarkand.
In Samarkand he was called up for military service. He graduated from the Military Communications School and fought on the front line until 1945. Valentyn Bernadsky continued his study after demobilization.
In 1950, the artist graduated from the Leningrad Institute of Painting, Sculpture and Architecture and was commissioned to teach at the Crimean College of Art of N.S. Samokish where he worked in 1950-1952.
In 1958, he became a member of the Union of Artists of Ukraine.
1970-1980, he was Chairman of the Crimean Organization of the Union of Artists of the USSR.
In 2003, he held a personal exhibition at the State Tretyakov Gallery.
The artist lived and worked in Simferopol. He died in September 2011.
Awards and titles:
The Order of Merit, III degree (August 20, 2007) - for significant personal contribution to the social and economic, cultural development of Ukraine, significant labor achievements and on the occasion of the 16th anniversary of Ukraine's independence.
Order of the Patriotic War, II degree.
Order of the Badge of Honor.
People's Artist of the Ukrainian SSR (1989).
Honored Artist of the Ukrainian SSR (1976).
People's Artist of the Russian Federation (January 27, 2003) - for his significant contribution to development of art and strengthening of the Russian-Ukrainian cultural ties.
State Prize of the Autonomous Republic of Crimea.
Gold Medal ‘For Contribution to the World Culture’ of the International Fund ‘Cultural Heritage’ (2010).
Insignia of the Autonomous Republic of Crimea ‘For Fidelity to Duty’ (2011).
