In his early childhood, Shereshevskyi first engaged in the paraphrasing of real historical events and characters when he meticulously illustrated his own tales about Germans entering Kyiv, while boys formed their own partisan detachment to fight the invaders.
This stayed with him into his adult creative endeavors, becoming part of his signature style—a skillful balancing act between postcard kitsch, comic book-style illustration, and the high professionalism of a painter, almost always accompanied by quotes from works of literature and movie references.
References to classics of Russian literature abound in his work. For instance, another canvas from his series inspired by Van Gogh's themes, reflections on Ukrainian folkloric scenes like "Bright Glade," where a composition akin to Édouard Manet's "Luncheon on the Grass" is arranged in a similar manner, with a rearrangement of characters, prominently featuring Lev Tolstoy.
Reinterpreting established plots is a typical creative principle for Shereshevskyi.
Such play—whether homage or reinterpretation—aligns perfectly with the vision of Shereshevskyi, who believes (and accordingly practices) that contemporary masters merely tap into an already processed legacy. According to him, at the beginning of the 20th century, there were still artists who were advancing, whereas today even untalented individuals do not make discoveries but rather parallel the achievements of already recognized masters.
However, what makes the artwork " A Lion. Tolstoy" particularly intriguing is not just the reinterpretation of old plots and characters through the lens of modernity, but rather the artist's reinterpretation of historical and political events that occurred shortly before the creation of the painting.
The events of the Maidan and Russia's invasion of Ukraine in 2014 profoundly influenced the artist's work. The year 2015 became quite productive for him, as he started painting pictures on Ukrainian national themes with a slight delay of a few months—according to him, during the summer, when there was an internal reassessment of the situation. His love for Dovlatov, Chekhov, and other Russian writers transformed into an interest in Ukrainian literature, and in the new "Russian motifs" in Shereshevsky's work, humor was replaced not just by irony but rather by harsh criticism, where irony turns into disgust and mockery, evolving into merciless sarcasm.
By playing on the name of the writer Lev and a possible reference to the already folkloric Russian proverb that begins with "In words, you are Lev Tolstoy," Shereshevskyi also underscores this ironic reference by placing a large figure of a lion borrowed from Maria Prymachenko's painting "Lion in Bed" (1940s, paper, watercolor) on the canvas. The figure of the lion seems to have crossed over from the original and intruded into Shereshevskyi's painting, hunting and preparing to attack from behind.
An interesting detail is that this work is autobiographical, as Maria Prymachenko depicted herself in the form of an animal.
Her works, synthesizing the experience of generations, genealogically reach back to the oldest art: Paleolithic "two-part" depictions of animals with a distinct boundary between the head and torso, pagan images of fantastic monsters and birds, which found reflection in Slavic mythology.
Thus, this fiery lion seems to embody the Ukrainian soul and the memory of generations, symbolizing courage, strength of will, and nobility, already standing nearby and preparing to defend and protect its own territory.
The author of the text –
art critic and art manager of the Imagine Point gallery
Tetiana Safir
Парафраз реальних історичних подій та персонажів вперше відбувся в творчості Шерешевського ще у ранньому дитинстві, коли художник зайнявся детальним ілюструванням власних казок про німців, що увійшли до Києва, а хлопчаки створили свій партизанський загін, щоб боротися із загарбниками.
Це залишилось з ним і в дорослій творчості та стало частиною фірмового почерку — майстерним балансуванням між листівковим кітчем, ілюстрацією на манер коміксу та високим професіоналізмом живописця, майже завжди підкріпленим цитатами із творів художньої літератури та кіноцитатами.
А відсилок до класиків російської літератури у його творчості безліч – наприклад, ще одне полотно із серії полотен за сюжетами Ван Гога, рефлексій на теми українських фольклорних картин «Ясна поляна», де у схожій манері аранжовано композицію «Сніданок на траві» Едуарда Мане, лише відбулася перестановка персонажів, серед яких чільне місце зайняв Лев Толстой.
Переосмислення усталених сюжетів – типовий для Шерешевського творчий принцип. Подібна гра – чи то омаж, чи то переосмислення – з роботами імпресіоністів цілком відповідає баченню Шерешевського, який вважає (і, відповідно, практикує), що сучасні майстри лише користуються переробленою спадщиною.
За його словами, на початку ХХ століття ще були художники, які рухалися вперед, а сьогодні ж навіть небезталанні люди не роблять відкриттів, ідуть паралельно здобуткам уже визнаних майстрів.
Але цікавою робота «Лев. Толстой» є навіть не через переосмислення старих сюжетів та персонажів через призму сучасності, а через власне переосмислення художником історичних та політичних подій, що відбулися незадовго до створення картини.
Події Майдану та вторгнення росії в Україну 2014 року дуже сильно вплинули на творчість художника. 2015 рік став досить плідним для нього, оскільки картини на українську національну тематику він став писати із невеликим запізненням у декілька місяців – за його словами, влітку, коли, сталося внутрішнє переосмислення ситуації. Любов до Довлатова, Чехова та інших російських письменників змінилась на зацікавленість українською літературою, а у нових «російських мотивах» у Шерешевського з'явилися вже не просто гумор, а досить жорстка критика, де іронія перетворюється на огиду та глузування та переростає у безжальний сарказм.
Обігруючи ім'я письменника Лев та (можливу) відсилку до вже фольклорного російського прислів'я, що починається з “На словах ты Лев Толстой”, Шерешевський також підкреслює цей іронічний посил розміщенням великої фігури лева, запозиченого з картини Марії Примаченко «Лев у ліжку» (1940-ві рр., папір, акварель).
Фігура льва ніби перейшла з оригіналу та увірвалася до полотна Шерешевського, полюючи та готуючись напасти ззаду.
Цікавою деталлю є те, що саме ця робота – автобіографічна, оскільки Марія Примаченко намалювала саму себе в образі звіра.
Її роботи, синтезуючи досвід поколінь, генеалогічно сягають найдавнішого мистецтва: палеолітичне «двочастинне» зображення звірів із визначеною межею голови і тулуба, язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів, що знайшли відображення у слов'янській міфології.
Таким чином, цей вогняний лев ніби стає українською душею та пам'яттю поколінь, символом хоробрості, сили волі та благородства, що вже поруч і готується відстоювати та захищати власну територію.
Авторка тексту –
мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagine Point
Тетяна Сафір
Парафраз реальных исторических событий и персонажей впервые состоялся в творчестве Шерешевского еще в раннем детстве, когда художник занялся детальным иллюстрированием собственных сказок о вошедших в Киев немцах, а мальчишки создали свой партизанский отряд, чтобы бороться с захватчиками.
Это осталось с ним и во взрослом творчестве и стало частью фирменного почерка — искусной балансировкой между открыточным китчем, иллюстрацией на манер комикса и высоким профессионализмом живописца, почти всегда подкрепленным цитатами из произведений художественной литературы и киноцитатами.
А отсылок к классикам русской литературы в его творчестве множество – например, еще одно полотно из серии полотен по сюжетам Ван Гога, рефлексий на темы украинских фольклорных картин «Ясная поляна», где в подобной манере аранжирована композиция «Завтрак на траве» Эдуарда Мане, только произошла перестановка персонажей, посреди которых ведущее место занял Лев Толстой.
Переосмысление устоявшихся сюжетов – типичный для Шерешевского творческий принцип. Подобная игра – то ли оммаж, то ли переосмысление – с работами импрессионистов вполне соответствует видению Шерешевского, считающего (и соответственно практикующего), что современные мастера только пользуются переработанным наследием.
По его словам, в начале ХХ века еще были художники, которые двигались вперед, а сегодня даже небездарные люди не делают открытий, идут параллельно достижениям уже признанных мастеров.
Но работа «Лев. Толстой» интересна даже не из-за переосмысления старых сюжетов и персонажей сквозь призму современности, а из-за собственного переосмысление художником исторических и политических событий, произошедших незадолго до создания картины.
События Майдана и вторжение россии в Украину в 2014 году очень сильно повиляли на творчество художника. 2015 стал довольно плодотворным, поскольку картины на украинскую национальную тематику он стал писать с небольшим опозданием в несколько месяцев – по его словам, летом, когда произошло внутреннее переосмысление ситуации. Любовь к Довлатову, Чехову и другим русским писателям сменилась интересом к украинской литературе, а в новых «русских мотивах» у Шерешевского появились уже не просто юмор, а достаточно жесткая критика, где ирония превращается в отвращение и насмешку и перерастает в безжалостный сарказм.
Обыгрывая имя писателя Лев и (возможную) отсылку к уже фольклорной русской пословице, начинающейся с «На словах ты Лев Толстой», Шерешевский также подчеркивает этот иронический посыл размещением большой фигуры льва, заимствованной из картины Марии Примаченко «Лев в постели» (1940-е гг., бумага, акварель).
Фигура льва словно перешла из оригинала и ворвалась в полотно Шерешевского, охотясь и готовясь напасть сзади.
Интересной деталью является то, что именно эта работа – автобиографическая, поскольку Мария Примаченко нарисовала себя в образе зверя.
Ее работы, синтезируя опыт поколений, генеалогически уходят в древнейшее искусство: палеолитическое «двухчастное» изображение зверей с определенным пределом головы и туловища, языческие образы фантастических чудовищ и птиц, нашедших отражение в славянской мифологии.
Таким образом, этот огненный лев становится украинской душой и памятью поколений, символом храбрости, силы воли и благородства, который уже рядом и готовится отстаивать и защищать собственную территорию.
Автор текста –
искусствовед, арт-менеджер галереи Imagine Point
Татьяна Сафир
From the artist's studio
З майстерні художника
Из мастерской художника
