Без названия, 1990's

The work of Oleksandr Sadovskyi always impresses with his ability to speak the language of symbols and images that touch the deepest strings of the human soul. His painting “Untitled” is a vivid example of this skill.

The painting invites the viewer to an inner journey, reflecting on eternal themes: the confrontation between good and evil, the search for salvation and the inevitability of punishment.

Although the work is formally classified as abstract painting, its symbolism and structure clearly resonate with the biblical theme of the Last Judgment. This subject, central to the Christian tradition, takes on a contemporary sound in Sadovskyi's work: it is not a sentence, but a reflection on the chaos and anxiety that engulfs a person in search of meaning.

The bright orange color that dominates the painting literally floods the canvas. It evokes associations with hot lava or an all-consuming flame that both purifies and punishes. This fire symbolizes the inevitability and absolute power that every soul faces before judgment.

The contrast between the burning element and the dark background on the left side of the composition creates a dramatic effect. The faces that appear in the semi-darkness, with their elongated and deformed features, are frozen in various emotions - suffering, expectation, and confusion. They seem to belong to souls who are on the verge of the earthly and the otherworldly, between life and eternity.

Sadovskyi reinterprets the traditional iconographic depiction of the Last Judgment. Instead of symmetry, with the righteous ascending to heaven and the sinners falling to hell, his work is dominated by chaos. This asymmetry may reflect a contemporary sense of uncertainty, disorientation, and fear of the unknown. The human faces are more like masks, hinting at the loss of individuality and personal responsibility in the face of global cataclysms and internal crises.
The silhouette of a monumental figure in the background, devoid of a face, adds mystery to the work. This figure can represent an angel or an intermediary between the human world and the divine. Its monumentality emphasizes the importance and inevitability of the judgment process.

The dark beast, which seems to guard the boundary between flame and darkness, adds to the painting's disturbing sound. Its fuzzy outlines and a sense of predation make us wonder: is it a symbol of death, chaos, or the personification of sin that preys on souls?

Oleksandr Sadovskyi's painting is not just a visualization of the biblical story. It is a reminder of the fragility of human existence, of our choices and their consequences. It immerses us in the world of inner experiences, doubts and questions that everyone is looking for answers to.

The painting not only makes us think about religious doctrines, but also invites us to reflect on modernity, with its anxieties, search for meaning and sense of loss of harmony.

The author of the text –

art critic and art manager of the Imagine Point gallery

Daria Pozhydaieva

Творчість Олександра Садовського завжди вражає здатністю говорити мовою символів і образів, які зачіпають найглибші струни людської душі.
Його полотно «Без назви» є яскравим прикладом цієї майстерності.
Картина запрошує глядача до внутрішньої подорожі, розмірковуючи над одвічними темами: протистояння добра і зла, пошуку спасіння й невідворотності кари.

Хоча робота формально належить до абстрактного живопису, її символіка та структура чітко перегукуються з біблійною темою Страшного суду. Цей сюжет, центральний у християнській традиції, у Садовського набуває сучасного звучання: це не вирок, але роздуми про хаос і тривогу, які охоплюють людину в пошуках сенсу.

Яскравий помаранчевий колір, що домінує на картині, буквально заливає полотно. Він викликає асоціації з розпеченою лавою чи всепоглинаючим полум’ям, яке водночас очищує та карає. Цей вогонь символізує невідворотність і абсолютну силу, з якою стикається кожна душа перед судом.

Контраст між палаючою стихією та темним тлом лівої частини композиції створює драматичний ефект. Обличчя, які проступають у напівтемряві, з їхніми витягнутими й деформованими рисами, застигли в різних емоціях — стражданні, очікуванні, розгубленості. Вони, здається, належать душам, які перебувають на межі між земним і потойбічним, між життям і вічністю. 

Садовський переосмислює традиційне іконографічне зображення Страшного суду. Замість симетрії, де праведники піднімаються до раю, а грішники падають у пекло, у його творі панує хаос. Ця асиметрія може відображати сучасне відчуття невизначеності, дезорієнтації і страху перед невідомим. Людські обличчя більше нагадують маски, натякаючи на втрату індивідуальності та особистої відповідальності в умовах глобальних катаклізмів і внутрішніх криз.

Силует монументальної постаті на задньому плані, позбавлений обличчя, додає роботі загадковості. Ця фігура може уособлювати ангела або посередника між людським світом і божественним. Її монументальність підкреслює важливість і невідворотність процесу суду.

Темний звір, що ніби охороняє межу між полум’ям і темрявою, додає картині тривожного звучання. Його нечіткі обриси та відчуття хижості змушують замислитися: це символ смерті, хаосу чи уособлення гріха, який полює на душі? 

Картина Олександра Садовського — це не просто візуалізація біблійного сюжету. Це нагадування про крихкість людського існування, про наш вибір та його наслідки. Вона занурює нас у світ внутрішніх переживань, сумнівів і запитань, на які кожен шукає відповіді.

Полотно не лише змушує розмірковувати над релігійними доктринами, але й запрошує до роздумів про сучасність, з її тривогами, пошуком сенсу та відчуттям втрати гармонії. 

Авторка тексту –

мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagine Point

Дарія Пожидаєва