Масляная живопись на ДВП с почти акварельным финишем – неординарная техника, которую использовал Игорь Селеменев для «Девочки с персиком».
Эта техника позволяет создавать оригинальные и неповторимые работы.
Контрастность в сочетании колористических тонов и непредсказуемость результата позволяют творить спонтанные, динамичные композиции, исполненные живого трепета.
Несмотря на то, что разбавленные краски сложнее контролировать, работа с ними дала Селеменеву больше свободы для творческого самовыражения и выражения языка символа, цвета и текстуры.
Динамические контрасты света и тени, глубокие, насыщенные приглушенные тона создают атмосферу таинственности и эмоционального напряжения. Затененный силуэт, темное лицо девушки на фоне окна, в котором видно светло-голубое небо, отсылает к живописи старых мастеров и Мадонн. Каждая деталь картины, от тени на персике до едва заметных складок на одежде девушки, заставляет задуматься о смысле бытия, о ценности каждого мгновения, о вечном стремлении человека к свету и добру.
Девочка словно застыла в раздумьях. У нее нет лица. Это делает портрет условным, а образ символическим. Его может примерить на себя каждый зритель. В нем нет ни страха, ни печали. Героиня картины, кажется, осознаёт быстротечность жизни, но не боится этого.
Нож, лежащий на столе возле нее, – символ неизбежности перемен и разрушений.
Он напоминает нам о том, что красота и молодость не вечны, что все в этом мире изменчиво.
«Девочка с персиком» становится своеобразным отражением философии жизни, где красота и спокойствие переплетаются в непредсказуемом танце бытия.
Автор текста –
искусствовед, арт-менеджер галереи Imagine Point
Дария Пожидаева
Oil painting on fiberboard with an almost watercolor finish is an extraordinary technique employed by Igor Selemenev for "Girl with peach."
This technique allows for the creation of original and unique artworks. The contrast between the combination of color tones and the unpredictability of the result enables the creation of spontaneous, dynamic compositions filled with vibrant energy.
Despite the fact that diluted paints are more challenging to control, working with them has given Selemenev more freedom for creative self-expression and the articulation of language through symbols, color, and texture.
The dynamic contrasts of light and shadow, deep, saturated muted tones, create an atmosphere of mystery and emotional tension. The shaded silhouette, the darkened face of the girl against the backdrop of a window revealing a light-blue sky, harks back to the paintings of old masters and their Madonnas. Every detail of the painting, from the shadow on the peach to the barely perceptible folds in the girl's clothing, prompts reflection on the essence of existence, on the value of each moment, on humanity's eternal yearning for light and goodness.
The girl seems frozen in thought. She has no face. This makes the portrait conventional and the image symbolic. Every viewer can identify with it. There is neither fear nor sadness in it. The heroine of the painting appears conscious of the fleetingness of life but is not afraid of it.
The knife lying on the table beside her is a symbol of the inevitability of change and destruction. It reminds us that beauty and youth are not eternal, that everything in this world is transient. "Girl with peach" becomes a kind of reflection of the philosophy of life, where beauty and tranquility intertwine in an unpredictable dance of existence.
The author of the text –
art critic and art manager of the Imagine Point gallery
Daria Pozhidayeva
Олійний живопис на ДВП з майже акварельним фінішем – неординарна техніка, яку використав Ігор Селеменєв для «Дівчинки з персиком».
Ця техніка дає можливість творити оригінальні та неповторні роботи.
Контрастність у поєднанні колористичних тонів та непередбачуваність результату дозволяють створювати спонтанні, динамічні композиції, сповнені живого трепету.
Незважаючи на те, що розбавлені фарби складніше контролювати, робота з ними дала Селеменєву більше свободи для творчого самовираження і висловлювання мовою символу, кольору та текстури.
Динамічні контрасти світла та тіні, глибокі, насичені приглушені тони створюють атмосферу таємничості та емоційної напруги. Затінений силует, темне обличчя дівчини на тлі вікна, в якому видно світло-блакитне небо, відсилає до живопису старих майстрів та їх Мадонн. Кожна деталь картини, від тіні на персику до ледь помітних складок на одязі дівчини, змушує замислитися над сенсом буття, над цінністю кожної миті, над вічним прагненням людини до світла та добра.
Дівчинка немов застигла в роздумах. В неї немає обличчя. Це робить портрет умовним, а образ – символічним. Його може на себе приміряти кожен глядач. В ньому немає ні страху, ні смутку. Героїня картини здається свідомою швидкоплинності життя, але не лякається цього.
Ніж, що лежить на столі біля неї, – символ неминучості змін та руйнування. Він нагадує нам про те, що краса й молодість не вічні, що все в цьому світі мінливе.
«Дівчинка з персиком» стає своєрідним відображенням філософії життя, де краса і спокій переплітаються в непередбачуваному танці буття.
Авторка тексту –
мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagine Point
Дарія Пожидаєва
Из мастерской художника
From the artist's studio
З майстерні художника
