"Борис Плаксий был блестящим живописцем, но иногда ему становилось тесно в рамках реализма, он стремился постичь самую суть вещей и явлений, и это побуждало его создавать абстрактные полотна, понятные далеко не каждому. Давать название своим картинам он не любил, считая, что зритель должен в них "войти сам"" - Наталья Околитенко.
"Борис Плаксій був блискучим живописцем, але іноді йому ставало тісно в рамках реалізму, він прагнув осягнути саму суть речей і явищ, і це спонукало його створювати абстрактні полотна, зрозумілі далеко не кожному. Давати назву своїм картинам він не любив, вважаючи, що глядач повинен в них "увійти сам" "- Наталя Околітенко.
“Borys Plaksii was a brilliant painter, but sometimes he felt cramped in realism; he strove to comprehend the very essence of things and phenomena, and this prompted him to create abstract canvases that not everyone understands. He preferred not to name his paintings, believing that it’s the task of the viewer to conceive them.” - Natalia Okolitenko.
Борис Плаксий был, живописцем и монументалистом, скульптором, портретистом, иллюстратором, графиком, также любил работать с деревом. В городе Каменец, в Парке декабристов, находиться около сорока его деревянных скульптур.
Художник создал более тысячи работ разных жанров и в разном материале.
Борис Плаксій був, живописцем і монументалістом, скульптором, портретистом, ілюстратором, графіком, також любив працювати з деревом. У місті Кам'янець, в Парку декабристів, знаходяться близько сорока його дерев'яних скульптур.
Художник створив більше тисячі робіт, різних за жанром і в різному матеріалі.
Borys Plaksii was a painter and muralist, sculptor, portraitist, illustrator, graphic artist, and was also fond of wood. In the city of Kamenets, in the Park of the Decembrists, there are about forty of his wooden sculptures.
The artist created over a thousand works of different genres and from different materials.
Борис Плаксий родился 21 августа 1937 года, в городе Смела на Черкащине.
После службы на флоте Борис уехал в Киев, чтобы поступить в Киевский художественный институт.
Будущий художник обучался в мастерской Карпа Демьяновича Трохименко, известного киевского художника.
Его творческий потенциал быстро набирал обороты и уже через несколько лет столичные газеты писали о Плаксие как об одном из самых перспективных художников-монументалистов.
Во второй половине 1960-х был одним из самых популярных и самых перспективных молодых художников-монументалистов.
Борис Плаксий был одним из представителей течения «шестидесятники» .
Плаксий поставил подпись под одним из коллективных писем против «ресталинизации» на Украине. Позже ему, как и другим, предложили её отозвать. Из художников от подписи не отказались только двое: Алла Горская и Борис Плаксий. Через некоторое время по этой причине его работы перестали выставлять.
В 1970 году была уничтожена роспись Плаксия в киевском кафе «Крещатик». Произведение сбили со стен, а имя художника на долгие годы было предано забвению.
Только в 1978 году вновь принят на работу в Киевский монументально-декоративный комбинат.
В 1987 проходит первая персональная выставка художника.
В 1999 году художник получил почетное звание Заслуженного художника Украины. Лишь в начале 2000-х годов Борису Плаксию предложили вступить в Союз художников Украины, но он отказался. В 2007 году Борис Плаксий стал Лауреатом Шевченковской премии в области искусства.
Последние годы проводит уединённо полностью погруженный в работу.
Умер 19 дкабря 2012 года.
Борис Плаксій народився 21 серпня 1937 року, в місті Сміла на Черкащині.
Після служби на флоті Борис поїхав до Києва, щоб вступити до Київського художнього інституту.
Майбутній художник навчався в майстерні Карпа Дем'яновича Трохименка, відомого київського художника.
Його творчий потенціал швидко набирав обертів і вже через кілька років столичні газети писали про Плаксія як про одного з найперспективніших художників-монументалістів.
У другій половині 1960-х був одним з найпопулярніших і найбільш перспективних молодих художників-монументалістів.
Борис Плаксій був одним з представників течії «шістдесятники».
Плаксій поставив підпис під одним з колективних листів проти «ресталинизации» на Україні. Пізніше йому, як і іншим, запропонували її відкликати. З художників від підпису не відмовилися тільки двоє: Алла Горська і Борис Плаксій. Через деякий час з цієї причини його роботи перестали виставляти.
У 1970 році було знищено розпис Плаксія в київському кафе «Хрещатик». Твір збили зі стін, а ім'я художника на довгі роки було забуте.
Тільки в 1978 році знову прийнятий на роботу в Київський монументально-декоративний комбінат.
У 1987 проходить перша персональна виставка художника.
У 1999 році Борис Плаксій отримав почесне звання Заслуженого художника України. Лише на початку 2000-х років митцю запропонували вступити до Спілки художників України, але він відмовився.
У 2007 році Борис Плаксій став Лауреатом Шевченківської премії в галузі мистецтва.
Останні роки проводить усамітнено, повністю занурений в роботу.
Помер 19 дкабря 2012 року.
Borys Plaksii was born on August 21, 1937, in the town of Smila in Cherkasy region.
After serving in the navy, Borys left for Kyiv to enter the Kyiv Art Institute.
The future artist studied at the workshop of Karp Demianovych Trokhymenko, a famous Kyiv artist.
His creative potential was rapidly gaining momentum and within a few years the capital newspapers hailed Plaksii as one of the most promising monumental painters.
In the second half of the 1960s, he was one of the most popular and promising young monumental artists.
Borys Plaksii was one of the representatives of the movement of “Sixtiers".
Plaksii put his signature under one of the collective letters against “re-Stalinization" in Ukraine. Later, he, like others, was offered to withdraw it. Of the artists, only two refused to comply: Alla Horska and Borys Plaksii. For this reason, in a short while, his works were no longer exhibited.
In 1970, Plaksii's wall paintings were destroyed in the Kyiv cafe "Khreshchatyk". His artworks were knocked down from the walls, and the artist's name was consigned to oblivion for many years.
Only in 1978 was he rehired by the Kyiv Monumental and Decorative Factory.
In 1987, the artist's first personal exhibition was held.
In 1999, the artist received an honorary title of the Honored Artist of Ukraine. Only in early 2000s, Borys Plaksii was offered to join the Union of Artists of Ukraine, but he refused. In 2007, Borys Plaksii became the Shevchenko Prize Laureate in the field of art.
The last years he spends in solitude completely immersed in work.
He died on December 19, 2012.