Художник
Генріетта Левицька (1930-2010)
Генріетта Левицька, Imagine Point
Генріетта Левицька №1, Imagine Point
Художник
Генріетта Левицька (1930-2010)
В обраному у :
0
Кількість робіт:
0
Країна:
Україна
Місто:
Львів
Дата народження:
27.11
Рік народження:
1930
Поділитися:
О художнике
Про художника
About Artist
RU
UA
EN

Советская, украинская художница. Представительница львовского андеграунда 1960-80-х годов.

"Страстный и неуютный художественный мир произведений Г. Левицкой складывается из тематически отдаленных сюжетов. Характерной чертой всех ее работ является глубокое проникновение в то или иное событие, моральное понятие. Каждый персонаж, предметный атрибут занимает в композиции строго определенное место, их «содержательный голос» подчиняется общему поэтическому строю листа, часто решенного в виде мифа, фантазии, гротеска. Такие литографии, как «Одесса-41. Из детских воспоминаний» (1975), серия «Человеческая жизнь» (1972) стали важным завоеванием львовской графики в период возрастания ее проблемности и социально-эстетической значимости. Для изображения глубоко личного художница обращается к дорогим сердцу литературным аналогиям. Известная литературная тема стала основой ее композиции «И белых яблонь дым…» (1976), в которой благодаря очень тонкому психологическому нюансированию, максимальной концентрации мысли и пластико-техническим средствам воссоздана категория времени, ее губительная роль в жизни каждого человека. Психологический анализ моделей присутствует и в цикле «Портреты молодых графиков» (1976). Автор не прост выявляет темперамент каждого персонажа, а совокупностью его психологических черт, соединенных с метафорическим антуражем, дает социально-моральную оценку современника. Не менее проникновенно, несколько зашифровано Г. Левицкая создает собственный художественный образ в «Автопортрете» (1977). Проблема человека, его внутренних связей с миром, со временем остается важной для художницы и в 80-х гг." — Яцев Р. М. 

Радянська, українська художниця. Представниця львівського андеграунду 1960-80-х років.

"Пристрасний і незатишний художній світ творів Г. Левицької складається з тематично віддалених сюжетів. Характерною рисою всіх її робіт є глибоке проникнення в ту чи іншу подію, моральне поняття. Кожен персонаж, предметний атрибут займає в композиції певне місце, їх «змістовний голос» підпорядковується загальному поетичному строю листа, часто вирішеного в вигляді міфу, фантазії, гротеску. Такі літографії, як «Одеса-41. З дитячих спогадів» (1975), серія «Людське життя» (1972) стали важливим завоюванням львівської графіки в період зростання її проблемності і соціально-естетичної значущості. Для зображення глибоко особистого художниця звертається до дорогих серцю літературних аналогій. Відома літературна тема стала основою її композиції «і білих яблунь дим ...» (1976), в якій завдяки дуже тонкому психологічному нюансуванню, максимальної концентрації думки і пластично-технічним засобам відтворена категорія часу, її згубна роль в житті кожної людини. Психологічний аналіз моделей присутній і в циклі «Портрети молодих графіків» (1976). Автор не просто виявляє темперамент кожного персонажа, а сукупністю його психологічних рис, з'єднаних з метафоричним антуражем, дає соціально-моральну оцінку сучасника. Не менш проникливо, дещо зашифровано Г. Левицька створює власний художній образ в роботі «Автопортрет» (1977). Проблема людини, її внутрішніх зв'язків зі світом, з часом залишається важливою для художниці і в 80-х рр."- Яців Р. М.

Henrietta Levytska is a Soviet and Ukrainian artist. She represents the Lviv underground of 1960s-1980s.

"The passionate and uncomfortable artistic world of H. Levytska’s works is made up of thematically distant plots. A defining attribute of all her works is deep penetration into a certain event, a moral concept. Each character and subject attribute takes a strictly defined place in the composition, their ‘meaningful voice’ obeys general poetic structure of a piece often created in the form of a myth, fantasy, grotesque. For example, such lithographs as “Odesa-41. From Childhood Memories” (1975) and the series “Human Life” (1972) became an important conquest of Lviv graphics in the period of growth of its problematic and socio-aesthetic significance. For depiction of deeply personal things, artist turns to cherished literary analogies. A well-known literary theme became the basis of her composition "And the Smoke of White Apple Trees..." (1976), where, thanks to very subtle psychological nuances, maximum concentration of a thought, plastic and technical means, the category of time and its destructive role in the life of every person were recreated. Psychological analysis of the models is also present in the cycle "Portraits of Young Graphic Artists" (1976). The artist not only just reveals the temperament of each character, but also makes a socio-moral assessment of a contemporary with the totality of psychological traits combined with a metaphorical entourage. In “Self Portrait” (1977) H. Levytska created her own, no less penetrating, somewhat encrypted image. The problem of a human, his/her internal relations with the world remains no less important for the artist even in the 80s.” R. M. Yatsev. 

Техники исполнения
Техніка виконання
Execution techniques
RU
UA
EN

Станковая живопись, монументально-декоративное искусство, графика (офорт, литография, монотипия) и иконопись.

Станковий живопис, монументально-декоративне мистецтво, графіка (офорт, літографія, монотипія) та іконопис.

Easel painting, monumental and decorative art, graphics (etching, lithography, monotype), and icon painting.

Биография
Біографія
Biography
RU
UA
EN

Родилась 27 ноября 1930 года в Одессе, в семье журналиста и педагога Богдана Всеволодовича Левицкого и учителя литературы Татьяны Петровны. Семья жила на улице Нежинской. Гера была очень привязана к отцу, в ряде её работ фигурируют детали, прямо на него указывающие, — к примеру, его очки.

Училась в школе в Одессе (1938—1945), в 1945 году переехала с матерью во Львов, где в 1948 окончила школу № 9 на улице Коперника. В 1954 году окончила Институт прикладного и декоративного искусства, где училась у Р. Ю. Сельского, В. А. Манастырского, Л. И. Левицкого.

С 1954 года работала в Дрогобыче (Львовская область), где участвовала в росписи Дрогобычского вокзала и Дома культуры; в 1959 вернулась во Львов.

Много работала по всей Украине — оформляла учреждения культуры и автодорожные павильоны (остановки) в техниках сграффито, цветной и фактурной штукатурки, мозаики. В 1963 году создала яичную темпера-роспись «Иван Федоров» во Львовском полиграфическом техникуме. На сегодняшний день (2019 год) роспись в прекрасном состоянии — её можно увидеть на третьем этаже колледжа.

С 1957 года участвовала в областных, республиканских и зарубежных выставках.

Творчество Генриэтты Левицкой очень многогранно — графика, живопись, мозаика, иконопись… Всю жизнь она осваивала новые техники, экспериментировала с самыми разными материалами.

При всей многовекторности художницы, ее стилистическая манера всегда узнаваема — главным образом сложностью композиций и детальной прорисованностью мельчайших деталей.

Энтузиазм Геры в вечных поисках нового обогащал не только ее творчество, но и часто влиял на художественную жизнь Львова в целом. Так, в 1968 году Генриэтта вместе с Даниилом Довбошинским побывала в Сенеже, где ее вдохновила техника литографии. Она начала воплощать на камне творческие идеи, искать новые способы цветной литографии, вдохновив ряд друзей-художников своим новым увлечением.

22 декабря 1979 года по инициативе Генриэтты Левицкой в её художественной мастерской состоялся первый праздник «День графики», отмечать который ежегодно стало доброй традицией львовских графиков.

Работы Генриэтты Левицкой находятся в Украинском Национальном музее (Киев), в Львовской галерее искусств, в Национальном музее во Львове им. Андрея Шептицкого, в Львовском музее истории религий, в Луганском художественном музее и частных коллекциях за рубежом.

Народилася 27 листопада 1930 року в Одесі, в сім'ї журналіста і педагога Богдана Всеволодовича Левицького та вчителі літератури Тетяни Петрівни. Гера була дуже прив'язана до батька, в ряді її робіт фігурують деталі, які прямо на нього вказують, - наприклад, його окуляри.

Навчалася в школі в Одесі (1938-1945), в 1945 році переїхала з матір'ю до Львова, де в 1948 закінчила школу № 9 на вулиці Коперника. У 1954 році закінчила Інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчалася у Р. Ю. Сільського, В. А. Манастирського, Л. І. Левицького.

З 1954 року працювала в Дрогобичі (Львівська область), де брала участь у розписі Дрогобицького вокзалу та Будинку культури; в 1959 повернулася до Львова.

Багато працювала по всій Україні - оздоблювала культурні установи і автодорожні павільйони (зупинки) в техніках сграффито, кольорової і фактурної штукатурки, мозаїки. У 1963 році створила яєчну темпера-розпис «Іван Федоров» у Львівському поліграфічному технікумі. На сьогоднішній день (2019 рік) розпис в прекрасному стані - його можна побачити на третьому поверсі коледжу.

З 1957 року брала участь в обласних, республіканських та зарубіжних виставках.

Творчість Генрієтти Левицької дуже багатогранна - графіка, живопис, мозаїка, іконопис... Все життя вона освоювала нові техніки, експериментувала з різними матеріалами.

При всій багатовекторності художниці, її стилістична манера завжди пізнавана - головним чином складністю композицій і детальною прорисованністю найдрібніших деталей.

Ентузіазм Гери в вічних пошуках нового збагачував не лише її творчість, але і часто впливав на художнє життя Львова в цілому. Так, в 1968 році Генрієтта разом з Данилом Довбошінскім побувала в Сенежі, де її надихнула техніка літографії. Вона почала втілювати на камені творчі ідеї, шукати нові способи кольорової літографії, надихнувши ряд друзів-художників своїм новим захопленням.

22 грудня 1979 року по ініціативі Генрієтти Левицької в її художній майстерні відбулося перше свято «День графіки», відзначати який щорічно стало доброю традицією львівських графіків.

Роботи Генрієтти Левицької знаходяться в Українському Національному музеї (Київ), в Львівській галереї мистецтв, у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, в Львівському музеї історії релігій, в Луганському художньому музеї та приватних колекціях за кордоном.

The artist was born on November 27, 1930 in Odesa, in the family of a journalist and teacher Bohdan Levitsky and a teacher of literature Tetiana. The family lived on Nizhynska Street. Henrietta was very attached to her father, in a number of her works there are details indicative of him, for example, his glasses.

She studied at school in Odesa (1938-1945). In 1945, she and her mother moved to Lviv. In 1948, she graduated from school No. 9 on Copernicus Street. In 1954, Henrietta graduated from the Institute of Applied and Decorative Arts. Her teachers were R. Yu. Silskyi, V. O. Monastyrskyi, L. I. Levytskyi.

In 1954, she started to work in Drohobych (Lviv region) where she participated in wall painting of the Drohobych Railway Station and the House of Culture; in 1959, she returned to Lviv.

Henrietta Levytska worked a lot throughout Ukraine - she designed cultural institutions and road pavilions (stops) in sgraffito, colored and textured plaster, mosaic techniques. In 1963, she created the egg tempera painting “Ivan Fedorov" at the Lviv Polygraphic College. As of today (2019), the painting is in excellent condition - it can be seen on the third floor of the College.

In 1957 Henrietta Levytska started to participate in regional, republican and foreign exhibitions.

The artist creative work is very multifaceted - graphics, painting, mosaic, icon painting ... All her life she mastered new techniques, experimented with a variety of materials.

Despite her multi-vector nature, the artist's stylistic manner is always recognizable, mainly due to the complexity of compositions and detailed tracing of the smallest details.

Henrietta's enthusiasm in the eternal search for something new enriched not only her creative work, but also often influenced the entire artistic life of Lviv. So, in 1968, Henrietta Levytska and Daniil Dovboshinsky visited Senezh where she was inspired by the technique of lithography. She began to embody creative ideas on stone, to look for new ways of color lithography, inspiring a number of artist friends with her new hobby.

On December 22, 1979, on the initiative of Henrietta Levytska, in her art studio the first holiday "Graphics Day" took place, which has become a good annual tradition for Lviv graphic artists.

Henrietta Levytska’s works are kept in the Ukrainian National Museum (Kyiv), the Lviv Art Gallery, the Andrey Sheptytsky National Museum, the Lviv Museum of the History of Religions, the Luhansk Art Museum, and private collections abroad.