Звіробоги

Віра у магічні властивості тварин – одне з перших в історії людства релігійних уявлень. З тотемною твариною - першопредком рід тісно пов’язував своє життя. Ставлення до тотемних тварин було різним. В одних народів суворо заборонялося полювати на них, а в інших – навпаки: м’ясо тварини ритуально вживали у їжу, щоб увібрати у себе силу священного звіра.

Багато тисячоліть тому у мистецтві з’являлись перші зображення звірів, що мали сакральний характер. Таким чином народився так званий звіриний стиль. З часом людство дорослішало, змінювалися і взаємини з тваринами. Але образ звіра, птаха, риби завжди хвилював людину - ми зустрічаємо його на стінах храмів, у геральдиці, він прикрашає і звичайні побутові речі. Супроводжує нас і донині... Звіробоги заселили пантеони древніх цивілізацій.

Хто ж вони, сучасні звіробоги? Якими ми бачимо їх зараз? Тварини, що живуть поруч із нами, або жили на землі задовго до нас. Або ті, які зовсім не жили в реальному світі, і ми зустрічаємось з ними у снах, фантазіях, навіть згадуємо у молитвах. З давних- давен ми, люди, хотіли не бути самотніми в цьому світі. Зверталися до звірів, що жили поряд, за підтримкою, за силою - врешті-решт, щоби знайти в них суперників, перемогти і ствердити себе. Тварини були здобиччю: їх м'ясо годувало, хутро зігрівало, з костей будували житло. Згодом людина приручила деяких тварин, навчилася з ними співіснувати, розуміти їх. Звіробоги змінювалися - у них з'являлися людські риси обличчя або частини тіла. За допомогою науки тепер ми знаємо багато про тварин – про їхні звички, характери, про те, яка з них може бути користь. І все ж у них залишилася певна таємнича сила – і ми зберігаємо її для себе. Ми наділяємо тварин характером, ми спілкуємося з ними. Іноді ми боїмося їх, іноді довіряємо їм, дружимо з ними, любимо їх. Іноді служимо їм.

Звіробоги у нашій експозиції різні – реальні, напівреальні, цілком фантастичні. Їх створили сучасні художники у різних стилістиках і техніках, втілили у різних матеріалах – на відстані тисячоліть від тих древніх, волохатих і трохи диких, що малювали свої шедеври на стінах печер. Але нас і наших печерних колег єднає розуміння того, що вони – звірі – і справді боги.

Експозиція складається з двох частин, в кожній з яких представлені роботи сучасних українських художників і скульпторів, виконаних у різних техніках і різними засобами. Авторський живопис і авторська скульптура зображують портрети Звіробогів, які до певної міри є і автопортретами митців, що їх створили. Пам’ять поколінь, що підсвідомо живе в нас, трансформувалася крізь призму індивідуальності художника.