“Коли віра зрушує гори”

PinchukArtCentre, Imagine point
PinchukArtCentre
Дата: 29.08.2022
Адреса: вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2, блок А, Бесарабський квартал, Київ, 01004
Країна, Місто: Україна, Київ
“Коли віра зрушує гори”, Imagine point
Соціальне об’єднання у важкі часи завдяки прагненню збудувати іншість навколо себе – те, що допомагає здійснювати нездійсненне, коли мета здається недосяжною.

Сьогодення - як образ “вічної” війни
Мііжнародний центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre презентував новий проєкт
“Коли віра зрушує гори”. У ньому беруть участь художники з різних країн світу,
звертаючись до питань перманентності соціальної, політичної, культурної та
економічної війн.
Чи може бути людина готовою фізично та емоційно до збройних конфліктів? Чи можна
жити з усвідомленням умовності безпеки? Чи можна бути готовим до смерті?...
Більшість відповідей митців на ці запитання полягають у тому, що готовність – це, перш
за все, набутий досвід. Боротьба та віра в незламність дають силу протистояти ворогу.
Соціальне об’єднання у важкі часи завдяки прагненню збудувати іншість навколо себе
– те, що допомагає здійснювати нездійсненне, коли мета здається недосяжною.
Основна маса робіт створені митцями в особливі часи для кожного з них, періоди, коли
війна перетворилась з ілюзорної дійсності десь далеко у справжність буття. Те, що
починає торкати людину глибше, ніж інформаційний потік стрічки новин у телефоні.
Одночасно з цим проєктом, PinchukArtCentre представив виставку “Дім російських
воєнних злочинів”, що постала заключною та безповоротною точкою. Вона була широко
освітлена міжнародними та українськими ЗМІ, оскільки першим її місцем експонування
став “Російський дім” у Давосі, де раніше збирались бізнесмени, інвестори, лідери
громадських думок...
Мовчазні фотографії красномовно говорять самі за себе. Це зображення воєнних
злочинів рф проти цивільного населення та інфраструктури українських міст, сіл та
містечок. Відео-кульмінація, що супроводжується грубим звучанням секундної стрілки,
вивільняє спогади, що пам’ять намагалася затерти. Це війна, не перша і, мабуть, не
остання. Головне, що ми, нескорені, прагнемо та можемо вибудувати нову
українськість.

Текст: Інна Калінська

Будь ласка зачекайте...