В експозиції представлені пейзажі і краєвиди, побутові сцени на теренах української землі, створені українськими митцями, і дбайливо зібрані у колекцію АВС-арт. Куратори галереї переосмислили свій щорічний традиційний проект, який зазвичай виставлявся навесні, коли прокидається природа: «війна нищить не лише людські душу й плоть – вона нищить душу й плоть нашої рідної землі.» Поряд із звичними нам краєвидами розташувались невеликі за розміром фотографії концентрованого болю нашої землі – зйомки з дронів, де зафіксовані вирви від снарядів, попіл і дим згарищ, зруйновані будинки і цілі «марсові поля».
Доречі, в художній частині експозиції «Мирнопілля» представлені твори художників, що жили за часів другої світової війни, зокрема, Федір Манайло, Леопольд Левицький, Сергій Шишко. Вони бачили нашу землю в руїнах і вирвах, пережили жахи війни, і все ж зберегли вміння знаходити життя, і показувати його нам, своїм глядачам. Це вміння тим цінніше зараз, коли спустошення знову прийшло до нас.
Якими ж безтурботними ми були, оточені красою української землі, сприймаючи її як те, що належить нам, і є незмінним. Тим болючіше дивитись на світлини розорення, зробленого людськими руками, руками наших ворогів. І тим більше хочеться вигнати нелюдів з нашої землі, позбавити їх самої можливості руйнувати наш край. Земля відродиться – вона ожила після другої світової, відновиться і після цієї. І у майбутньому художники знов матимуть можливість малювати мирні квітучі і життєдайні терена, які ми так любимо. Наше «Мирнопілля». Нам не треба вчитися його оспівувати. Та нам треба навчитися його захищати.
Текст та фото підготувала Катерина Добровольська, Imagine Point gallery для Kyiv daily