Галерея сучасного українського мистецтва "Білий світ" представила виставку «Уламки» як продовження роздумів куратора про зміну оптики бачення творів. Ідея уламків може стосуватися не лише незворотних пошкоджень, мова також може йти про фрагменти дуже концентрованої реальності, яка має потенціал бути відтвореною та зібраною в повну картину, повну історію. Митці проекту — Марина Біндіч і Василь Бедей — походять з різних середовищ, розмовляють різними мистецькими мовами та належать до різних мистецьких спільнот. Марина – камерна художниця, що малює на папері, а Василь дизайнер, що збиває шматки дерева та складає композиції з іржавих цвяхів. Виставка побудована на контрастах та паралелях між папером і деревом, монохромом і спалахами кольорів, це гра контрастів у всьому. Але зрештою, вислови обох художників відповідають на питання: коли ми зустрічаємо уламки, що з ними робити? Марина Біндіч відокремлює уламки від навколишнього шуму і представляє глядачеві їхні зображення для нового знайомства — занурення у деталі, вдумливого і глибокого. Василь Бедей вдається до довільного комбінування частин, нетрадиційного трактування форми та змісту і вихваляє шорсткість, асиметрію та аутентичність уламків. Ця виставка дозволяє нам зануритись у гру контрастів уламків, що водночас розрізняє художників і створює між ними поєднуючу їх напругу.
Фото Остапа Бедея