«У своїй практиці художник досліджує постіндустріальний ландшафт в процесі його перевтілення. Залишені промислові споруди буквально розчиняються в рухомий, «вібруючій» матерії, яка є не стільки зображенням природи, скільки символічним її визначенням. Працюючи на межі абстрактного живопису, художник визначає метафізичну сторону тріумфу надлюдського. Поза конкретних часу і простору, ці пейзажі не тільки документують сучасність, а й несуть певні умови постапокаліптичного футуризму, і одночасно відображають логічний хід історії, яка рано чи пізно все перетворює в археологічні артефакти» - мистецтвознавиця Роксолана Макар про Олександра Антонюка.

Пейзаж є одним з основних напрямків в діяльності художника. Пейзаж Олександр відтворює в абстрактній манері з додаванням окремих деталей, які натякають на присутність ландшафту, рукотворних залишків людського перебування і діяльності.

“In his works, the artist explores the post-industrial landscape in the course of its reincarnation. The abandoned industrial structures literally dissolve in a mobile, "vibrating" matter, which is not so much an image of nature as a symbolic definition of it. Working on the verge of abstract painting, the artist defines the metaphysical side of the superhuman triumph. Outside of specific time and space, these landscapes not only document modernity, but also bear a certain imprint of post-apocalyptic futurism, and at the same time reflect the logical course of history, which sooner or later turns everything into archaeological artifacts”, art critic Roksolana Makar wrote about Oleksandr Antoniuk.

Landscape is one of the main directions in the artist's activity. Oleksandr reproduces landscapes in an abstract manner adding individual details that hint at the presence of the landscape, the man-made remains of human existence and activity.